Connect with us

Политика

Коронавірус наказав, або Як Україна буде обмежувати бюджетні витрати — Украинские новости


Уряд пропонує парламенту внести зміни до Держбюджету-2020. Серед пропозицій — скорочення витрат на гуманітарну сферу і розвиток регіонів

Народним обранцям, за даними різних джерел, роздали попередні пропозиції Кабінету міністрів про перегляд Державного бюджету України на 2020 рік у зв’язку з першими ударами світової економічної кризи і впливом на ситуацію в країні обмежувальних заходів, введених в зв’язку з коронавірусів. Офіційно чиновники можуть затвердити нові розрахунки вже в найближчі години. Поки тривають консультації з керівництвом держави та Верховної Ради, лідерами парламентських фракцій і керівниками комітетів. Як же планують змінити держбюджет і наскільки ефективними будуть введені заходи тотальної економії?

Підстави для секвестрування? Ніхто в них не сумнівається

Перші дзвіночки про фактично непереборних для виконання Держбюджету в його «докризовому» вигляді виклики прозвучали в січні. Більш того, експерти прогнозували проблеми ще навіть в листопаді-грудні минулого року, коли з’ясувалося, що і минулорічний бюжет доведеться рятувати за допомогою екстрених заходів, оскільки держскарбниця недоотримала більше 50 мільярдів гривень. Завдяки цим заходам (наприклад, посилення платіжної дисципліни, обмеження на рівні Держказначейства і зовнішніми позиками Мінфіну) бюджетні «дірки» вдалося залатати. Але на початку року ситуація загострилася. Зокрема, через проблеми з надходженнями від митниці, продовження падіння промислового виробництва, обмеження доступу до ринків зовнішніх позик і падінням інтересу інвесторів до українських ОВДП. Як наслідок — майже 18 мільярдів недонадходжень.

У березні до цих проблем додалися ще й збитки від карантинних заходів. І якщо митниця має шанси дещо поліпшити показники роботи завдяки девальвації гривні (як відомо, митні платежі та збори розраховуються у валюті), то компенсувати наслідки загального гальмування ділового життя країни, очевидно, не вдасться. Ні 2,2 трильйона доларів, як США, ні 750 мільярдів євро, як Німеччина, Україна «влити» в свою економіку не може. Тому, за прогнозами експертів, цей місяць приплюсує до загального недобору ще кілька десятків мільярдів гривень. Додає клопоту невизначеність — адже ніхто не знає, скільки триватимуть карантин і пов’язані з ним обмеження. Зокрема, згідно з прогнозом інвестиційної компанії Dragon Capital, вітчизняний ВВП в цьому році не те що не виросте, як передбачено в Держбюджеті, а й може впасти на 4%, а національна ж валюта девальвує до позначки 30 гривень за долар. Це базовий сценарій. За словами глави інвесткомпанії Томаша Фіали, якщо число заражених піде на спад до кінця травня і з третього кварталу економіка запрацює, то світовий ВВП скоротиться на 1-2%, а український — на 4%. Але можливий і більш «апокаліптичні» сценарій. При загостренні, якщо карантин продовжать до липня, ВВП України може впасти на 9%, а долар подорожчає ще на 5 гривень.

У той же час офіційних прогнозів поки немає. Тому колишній міністр фінансів Оксана Маркарова і просить уряд, перш ніж приймати рішення про секвестр, затвердити макроекономічний прогноз на 2020-2023 роки. «Уже є нові прогнози інвестбанків і аналітиків, міжнародних організацій і Нацбанку, але дуже потрібний саме офіційний затверджений макропрогноз, який є основою для змін до Державного бюджету-2020 і підготовки Бюджетної декларації на 2021-2023 роки і також орієнтиром для українського бізнесу», — написала Оксана Маркарова.

Коронавірус наказав, або Як Україна буде обмежувати бюджетні витрати — Украинские новости

Що пропонує уряд. І за що його критикують

Згідно з інформацією, яку оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко, Основні пропозиції такі:

  1. Знизити доходи Держбюджету на 115 мільярдів гривень.
  2. Збільшити бюджетні витрати на 86 мільярдів. Таким чином, дефіцит Держбюджету зросте на понад 200 мільярдів гривень, а прогнозований дефіцит держбюджету підвищиться з «оптимістичних» 2,09% до 7% (тоді як розмір бюджетного дефіциту, котрий рекомендується МВФ для країн-реципієнтів, не повинен перевищувати 3% ВВП).
  3. Для покриття дефіциту збільшити внутрішні позики на 147 мільярдів гривень і зовнішні — на 131 мільярд.
  4. Створити стабілізаційний фонд в Держбюджеті на 124 мільярди гривень. Ці кошти буде розподіляти Кабмін.

При цьому Олексій Гончаренко стверджує, що економити планують, перш за все, на гуманітарній сфері. Зокрема нібито хочуть:

  1. Обмежити фінансування всіх програм розвитку освіти (включаючи програму «Нова українська школа»).
  2. Скасувати підтримку національного кінематографа, театрів, Українського інституту книги.
  3. Значно скоротити витрати на спорт, в тому числі і на підготовку спортсменів-інвалідів.

Також уряд пропонує істотно скоротити асигнування на втілення програм регіонального розвитку. Зокрема, фінансування Держфонду регіонального розвитку хочуть скоротити на 7,5 мільярда гривень, субвенції об’єднаним територіальним громадам на інфраструктуру — на 2,1 мільярда, субвенції на соціально-економічний розвиток територій — на 2 мільярди (вся передбачена на ці цілі сума). До речі, проти фінансування останньої статті витрат було і уряд Олексія Гончарука. Відповідного рядка взагалі не було в проекті Державної кошторису-2020 року, прийнятому в першому читанні. Але народні обранці (перш за все, депутати-мажоритарники) таки наполягли на необхідності цієї субвенції.

Олексій Гончаренко
Олексій Гончаренко

Серед тих, на кого планують заощадити, і сільгоспвиробники. Про передбаченої в бюджеті дотації в 4 мільярди гривень (зокрема, для здешевлення кредитів на придбання землі) вони, схоже, можуть забути. Уряд пропонує скоротити майже на 18 мільярдів гривень фінансування дорожніх робіт. У той же час є сумніви, що це дозволить державі реально заощадити. Справа в тому, що, крім 76,5 мільярда гривень за бюджетними статтями, передбачалося, що Укравтодор цього року зможе ще отримати 20 мільярдів позички під державні гарантії, а також залучити додаткові кошти від міжнародних донорів. Втім, з огляду на нинішню ситуацію на ринку позик, можливість додаткових надходжень досить примарна.

«Сумнівним» (потенційно) рішенням експерти вважають і пропозицію обнулити фінансування місцевих виборів-2020. Очевидно, в разі прийняття такої норми, це зажадає додаткових рішень. Адже виділення державою коштів на виборчі процедури передбачено Конституцією. Відповідно, узаконити припинення фінансування можна лише, перенісши вибори на наступний рік.

Під загрозою і ряд соціальних статей. Зокрема, витрати на субсидії можуть зменшити на 8 мільярдів гривень. Це при тому, що в Держбюджеті-2020 вони і так на 8 мільярдів менше, ніж в 2019 році. Також нібито планують більш ніж на половину (з 1 мільярда 266 мільйонів гривень до 561 мільйонів) зменшити витрати кредитування для Міністерства у справах ветеранів. 485 мільйонів при цьому хочуть заощадити на субвенції на житло для внутрішньо переміщених осіб. При цьому загальні витрати на Міністерство соціальної політики збільшуються з 294 до 302 мільярдів гривень. Майже на 20 мільярдів зросте державна дотація Пенсійному фонду.

В той же час Олексій Гончаренко звертає увагу, що, на відміну від згаданих статей, фінансування яких пропонують істотно зменшити або взагалі «обнулити», ймовірний перегляд обсягів фінансування державних і силових органів досить формальний. Наприклад, фінансування Верховного Суду пропонується скоротити на 110 мільйонів гривень (2 мільярди 273 мільйони замість 2 мільярдів 383 мільйонів гривень). Витрати на Міністерство внутрішніх справ взагалі планують «урізати» на … неповних 5 тисяч гривень (з 92 966 443, до 92 961 654).

Зі свого боку в уряді кажуть, що планують обмежувати фінансування виключно «неефективних статей витрат». Йдеться про великі зарплати для топчіновніков, преміях і інших незахищених статтях. Все це обіцяють «по пунктах» роз’яснити парламентаріям і суспільству.

Реакція суспільства та експертів: всі згодні «затягнути паски», але не «на шиї»

Олександр Ткаченко
Олександр Ткаченко

Першими, ще до того, як на розгляд парламентаріїв надійшли узагальнені пропозиції Кабінету міністрів про секвестр Держбюджету, забили тривогу в комітеті ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Голова комітету Олександр Ткаченко розкритикував плани уряду знизити на 7 мільярдів гривень фінансування всіх напрямків діяльності міністерства культури і інформаційної політики, молоді та спорту (розділених урядовим рішенням від 23 березня). Зокрема, на 750 мільйонів хочуть скоротити витрати на Держкіно, більше 500 мільйонів — на будівництво музеїв Голодомору і Революції Переваги. Ще 250 мільйонів планують заощадити на витратах для творчих спілок, півмільярда — на програмах Українського культурного фонду. 150 мільйонів гривень не додадуть Інституту книги. Ще 500 мільйонів заберуть зі статей, що стосуються програм інформаційної політики та «зшивання країни». Що в умовах продовження російської прямий і гібридної агресії особливо небезпечно. Олександр Ткаченко переконаний: це не тільки пригальмує роботу багатьох українських інституцій, а й загрожує їм повним знищенням. Йдеться, зокрема, про ймовірну ліквідацію Державного агентства України з питань кіно, Українського культурного фонду, Інституту книги, а також припинення діяльності творчих спілок, туризму, реставраційних робіт по захисту історико-культурної спадщини, програм інформполітики і таке інше.

Як наслідок, сотні тисяч фахівців залишаться без роботи. А Україна стане ще більш беззахисною в умовах агресії. Тому профільний комітет парламенту вимагає від уряду «не рубати з плеча», а почати предметні консультації.

Звернення до Кабінету міністрів про неприпустимість скорочення витрат, в тому числі і на оплату праці, оприлюднили українські культурні інститути. «Українські культурні інститути та незалежні виробники вже зараз без ресурсів, які дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні або реставраційні роботи і навіть оплачувати охорону державної частини українського музейного фонду», — йдеться в зверненні.

Ганна Новосад
Анна Новосад

Чи не задоволені пропозиціями і педагоги. Зокрема, як стверджує колишній міністр освіти і науки Ганна Новосад, Їм теж доведеться неабияк «затягнути паски». Зокрема, внаслідок бюджетного секвестру можуть скоротити:

  1. Субвенцію на створення професійно-технічних навчально-практичних центрів — 250 мільйонів гривень.
  2. Фонд розвитку закладів вищої освіти — 250 мільйонів.
  3. Субвенцію «Заможна школа для кращих результатів» — 1,5 мільярда. Тобто дія програми на цей рік взагалі припинять.
  4. Субвенцію на підтримку молодих вчителів — 1,5 мільярда.
  5. Субвенцію на програму «Нова українська школа» — 1,4 мільярда.
  6. Засоби для запуску гранатового фінансування науки через Національний фонд досліджень. Залишать тільки зарплати — «мінус» 500 мільйонів гривень.
  7. Всі кошти, за бюджетною програмою МОН «Підтримка пріоритетних напрямків наукових досліджень».

Єдине, що не викликає опору ні з боку парламентаріїв, ні експертів, ні представників галузей, — це плани збільшити витрати на Міністерство охорони здоров’я. Поки — на 470 мільйонів гривень. Але при цьому завдяки «внутрішньому» перерозподілу на користь «центру» місцеві бюджети можуть втратити субвенцію на розвиток системи екстреної медичної допомоги на більш 922 мільйони гривень.

Має підтримку і план створення Стабілізаційного фонду з капіталом в 124 мільярди гривень, призначеного для подолання наслідків коронавируса. Питання викликає лише механізм розподілу коштів. Але в уряді запевняють: він буде прозорим, за кожне прийняте рішення будуть звітувати. Як і за фактом освоєння наданих коштів.

Владислав Обух, Київ

P. S. Укрінформ збирає відгуки економічних експертів про те, наскільки дієвими можуть бути запропоновані в рамках секвестрування бюджету заходи. Цей матеріал опублікуємо після офіційного рішення Кабінету міністрів щодо секвестру.

Comments

Новости