Connect with us

Политика

Завалимо Росію позовами, а ще — дізнаємося у кого які паспорта … — Украинские новости


Окупанти в Криму продовжили своє звичне — грабіж. А ще — цікаво подивитися, що буде з «кримської» власністю деяких VIP-українців …

20 березня, в шосту річницю політичної операції по анексії Криму, очевидно, щоб підкреслити цю нахабність, президент РФ Путін підписав указ, згідно з яким «прикордонні території» країни-агресора розширені. А саме — за рахунок земель Криму та Севастополя. Цей черговий незаконний крок безпосередньо зачіпає інтереси тисяч громадян України, створює пряму загрозу їх приватної власності на окупованій території.

Земля, яку в Росії можна «законно тирити»

Отже, в чому захований «чорт» в цьому випадку? Він не в деталях, а в самій сутності російського законодавства. Згідно з ним, на територіях, які є прикордонними, земля і об’єкти у власності на неї можуть перебувати тільки у власності або самої РФ, або громадян РФ або російських юридичних осіб. З огляду на, що Крим і Севастополь мають морські кордони в Чорному і Азовському морях — то і внесені до переліку прибережні райони і міста. І тільки ті райони, які не мають виходу до води: Білогірський, Первомайський і Красногвардійський і селище Верхньосадове в Севастополі, — не потрапляють під таку категорію. Якщо простіше: тепер ні в Севастополі, ні в Ялті, ні в Судаку або Керчі не може бути жодного підприємства, житловий або інший інфраструктурної споруди або навіть вільної земельної ділянки, офіційно належить іноземцю. На переоформлення — рік, тобто за цей час треба цю власність або продати (а з огляду на такі обставини — це буде продаж за безцінь, ніж окупанти або колаборанти безсумнівно скористаються), або — переоформити на російських громадян (подарувати, наприклад). Є ще один вихід — отримати російський паспорт (для чого потрібні непрості процедури, втім, нібито для громадян України є якась спрощена форма, правда, в Україні вона може потягнути на державну зраду). А ще є варіант — переписати власність на російське юридична особа (це найцікавіше — дивіться нижче). А хто не встиг, той запізнився »: Росія як держава матиме право конфісковувати такі об’єкти власності.

Ну, що тут сказати? Крім очевидної констатації чергового злочину окупантів, треба додати і те, що така практика відноситься до ВІЙСЬКОВИМ злочинів. І в цьому сенсі треба погодитися з оцінкою указу Путіна Постійним представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, яке оприлюднило заяву в зв’язку з цим: «Відповідно до ст. 53 Женевської конвенції про захист цивільного населення, державі-окупанту забороняється будь-яке знищення рухомого або нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб або держави, або інших громадських установ або соціальних чи кооперативних організацій. Крім того, такі дії окупаційної влади можуть трактуватися, як порушення положень статті 1 Протоколу-1 європейській конвенції щодо захисту права власності, а саме порушення права мирно володіти своїм майном. (…) Така політика Російської Федерації вже тривалий час призводить до порушень прав людини і військових злочинів. Раніше прокуратура АР Крим спільно з Регіональним центром прав людини вже направили повідомлення в Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду в зв’язку з вчиненням окупаційною владою таких військових злочинів, як масове знищення і експропріація майна держави і приватних осіб в Криму. Так само про факти грубих порушень прав власності вказано Міністерством юстиції в міждержавному заяві України проти РФ в ЄСПЛ ».

Дії окупаційної влади ма ють розглядатіся у судах
Дії окупаційної влади повинні розглядатися в судах

Цілком справедлива також ініціатива Представництва про збір відповідних скарг громадян України та інших держав на загрозу або впровадження російськими владними установами будь-яких незаконних дій з відчуження приватного майна.

Зрозуміло — попереду суди, причому число таких позовів складно передбачити, адже власників приватного майна в Криму, як з України, так і всього світу, може бути десятки тисяч осіб — фізичних і юридичних. Перспектива винесення рішень на користь позивачів в таких випадках — майже однозначна, адже на їхньому боці — рішення ООН та інших установ, в тому числі — вже діючі судові рішення про захоплене майно українських бізнесменів в Криму, за які Росія присуджена до сплати понад сотні мільйонів доларів , наприклад, виграний багатомільйонний позов «Ощадбанку» за втрату власності на окупованій території.

Між принциповістю і хитрістю

Відзначимо: Росія не вперше робить подібні злочини під виглядом «державних інтересів», в основному — військового характеру. Тобто, держава має право знести чийсь будинок, якщо треба, скажімо, розширити полігон. І приклади такі після 2014 року в Криму — вже були і не раз: в Севастополі і Керчі, причому людей ставили просто перед фактом — ось є рішення, а вам буде надано інше житло такої ж площі. Звичайно, це не тоталітарне минуле, а тоталітарна даний російської державності, яка в упор не бачить людини на тлі «державних інтересів». Начальству треба — і пішли всі лісом, причому в наказовому порядку, а не хочете — то проти вас кинуть спеціально навчених бійців «росгвардіі», яких уже влучно охрестили «росгадіей», а опір їм — це вже реальне кримінальну справу з реальною ж відсидкою.

Але. Що робити власникам — громадянам України? Зрозуміло, що це — абсолютно різні люди: від олігархів з ім’ям і палацами в Гурзуфі і Місхорі — до середньої руки бізнесменів або взагалі — вчених або військових на пенсії, які колись вклали в невелику ділянку біля моря і будинок для сімейного відпочинку всі свої заощадження за все життя.

Відправляти всіх в суд — це справа юридично бездоганне і правильне. Але в міжнародних інстанціях на коректний розбір всіх цих позовів реально підуть роки. Отже, хтось із потерпілих — махне рукою, хтось може не дожити, поки справедливість буде встановлена ​​на папері. А власність, між тим, буде вже знищена або перепродана іншим власникам. Компенсації — а вони задовольнять усіх? Та й більш того — Росія вже неодноразово заявляла: рішення міжнародних судових інстанцій виконувати не буде. Залишаються тільки арешти російського майна за кордоном і російських грошей на рахунках в іноземних банках. Але і це, знову-таки, — роки і роки і зовсім не гарантія, що всі залишаться задоволені.

Висновок: вихід один — це припинення анексії Криму та повернення його до складу України. Непогана ідея — але поки навряд чи здійсненна …

А що ж будуть робити Медведчук з Фірташем?

До чого ми ведемо? А до того, що власникам землі, будинків та іншого підпадає під незаконний путінський указ, доведеться робити нелегкий вибір. Добре, якщо є в Криму знайомі або родичі, які отримали російський паспорт, і на яких можна реально переписати майно. Однак всі ми знаємо про ефект «квартирного питання» — коли справа йде про власність, то і дружба, і сімейні відносини можуть дати тріщину. І хто гарантує при такому сценарії, що російським воякам все одно не знадобиться саме ця земля — ​​і тоді навіть таких нових власників все одно виженуть? Питання без відповіді.

Зрозуміло, що дуже скоро з’являться численні посередники, які будуть пропонувати послуги в стилі «вирішити питання», це буде чимало коштувати, а ось гарантій не наштовхнутися на злодіїв і реально вони зможуть захистити власність — ніяких. Тому — вельми песимістично виглядають перспективи саме рядових власників, з іншого боку — пошук таких виходів ними навряд чи можна категорично засудити — держава все ж теж навряд чи зможе їм ефективно допомогти. На жаль …

Що будет с об'єктами українських юридичних и фізичних осіб у Криму?
Що буде з об’єктами українських юридичних і фізичних осіб в Криму?

А ось як будуть вести себе ті, хто має і продовжує відвідувати свої палаци на південному узбережжі Криму? Ну ось, скажімо, «кум Медведчук, якого на шикарній віллі в Алупці відвідував ще кум Путін? Або ось екс-нардеп від Партії Регіонів і Відродження Ігор Шкіря, який нібито мав відношення до «будиночка» на території парку-готелю «Марат» в Гаспрі? Реєстрація в російському правовому полі — це одне, а ось кінцевий бенефіціар — іноземець — зовсім інше. А може, нове обгрунтування отримають давні підозри, що деякі з сильних світу цього в Україні мають не по одному паспорту в кишені? Ось і подивимося …

Найцікавіше буде відбуватися з об’єктами, що знаходяться у власності юридичних осіб, особливо тих, які перереєструвалися по російському законодавству. Адже якщо вони функціонують і приносять прибуток, то однозначно, зберігають інтерес для власників. І ось це — переоформлення на підставних осіб-росіян при збереженні контролю власності де-факто — це і буде тестом на свідомість і принциповість українських деяких великих українських бізнесменів і політиків. Адже не тільки якісь там готелі або кафе потрапляють зараз в ті самі «прикордонні території», а, і, наприклад, великі хімічні підприємства на півночі Криму, які нібито належали Дмитру Фірташу. Або ті чутки, що завод «Титан» (Армянськ) і «Содовий завод» (Красноперекопськ) вже продані — правда?

Однозначно: держава повинна сказати вагоме слово в цій ситуації. Чи не обмежитися цілком вірними заявами Представництва Президента про майбутню юридичну реакцію, а вся вага власного авторитету і голоси на міжнародній арені застосувати для протидії цій новій загрозі від окупантів в Криму. Вимагати, погрожувати, ініціювати нові санкції — але не мовчати. Чи не мовчати саме зараз. тому що потім — буде чи пізно, або — не дуже дієво.

Віктор Чопа, Київ

Comments

Новости